Фахівці кажуть, що багато наших психологічних проблем сягають корінням у вчинки, за які ми так і не змогли пробачити. Як правило, близьких. Особливо сильними образами є дитячі - по відношенню до батьків.
Причому, ці дитячі образи не усвідомлюються, адже все відбувалося так давно! А, між тим, затаєні почуття невдоволення особливо підступні. Вони осідають в глибині душі і роками роз'їдають її гіркими спогадами.
Навчитися прощати непросто
За словами психологів, у прощення вельми складні механізми. Для того, щоб пробачити, людина повинна чітко усвідомлювати, що вона робить. Якщо, наприклад, вона говорить "прощаю", але згодом все одно відчуває неприємний осад в душі, - значить, все ж не пробачила. Видає бажане за дійсне.Не варто також плутати прощення з примиренням. Прощення - це, перш за все, внутрішня робота над собою, переосмислення ситуації, готовність звільнитися від образи. Тут не важливі місце і обставина.
Не обов'язково, щоб пробачили вас або хтось був би присутній поруч і чув, як ви прощаєте. Головне тут - тільки ви самі, ваша воля. А от у ситуації примирення обов'язково беруть участь дві сторони: перемир'я в односторонньому порядку не буває.
Чому не виходить пробачити?
Це свого роду захисний механізм психіки. Щоб пробачити кривдника, потрібно згадати важку ситуацію і пережити її. Уникаючи болісних спогадів, ми намагаємося не думати про них, ховаємо їх на задвірках пам'яті.Але сховати - ще не позбутися. Тому іноді важкий вантаж дає знати про себе - у вигляді нервових зривів або захворювань на зразок перепадів тиску або проблем з серцем.
Щоб пробачити нанесену образу, потрібно, перш за все, увійти в роль людини, яку ви скривдили - щоб побачити ситуацію її очима і зрозуміти, що могла тоді відчувати вона. Спробуйте розповісти від її імені про те, як все сталося. Можливо, тоді її вчинок вже не здасться вам образливими.
Але якщо пробачити не виходить, будьте чесні. Зізнайтеся, що не можете поки подолати душевної гіркоти і пробачити зараз не можете - для цього вам потрібно час.
Зуміти пробачити
Людське "я" дуже вразливе: більшість з нас хлібом не годуй, дай помучитися від почуття провини. Тому в ситуації вибачення не потрібно вимагати виправдань.Необхідність виправдовуватися посилює усвідомлення тяжкості проступку і часто замість каяття викликає лише агресію. Той, перед ким виправдовуються, автоматично перетворюється на обвинувача, до якого у "обвинувачуваного" не може бути ніякої симпатії. У результаті розбіжності двох сторін можуть виявитися непереборними.
Візьміть за правило не говорити погано про свого кривдника. Навіть подумки. Будь-яке лайливе слово провокує психіку на створення захисних реакцій, а це тільки зайве навантаження. Якщо з вами шукають спілкування, не уникайте його. Якщо віддалятися від проблеми, її неможливо буде вирішити, і навчитися прощати ви навряд чи зможете.
Здатність прощати вимагає великої роботи над собою, багато терпіння і витримки. Але подолання своїх образ необхідно, перш за все, вам самим, адже воно допомагає відновити мир і гармонію у власному "я" і у відносинах з іншими людьми.
***
Зверни увагу
***
Немає коментарів:
Дописати коментар