3. Як слухати й конспектувати лекції

При ближчому розгляді

необхідності перетворюються в потреби.

Цицерон

На лекціях студенти одержують самі новітні дані, що багато в чому доповнюють підручники, (а останнім часом їх що заміняють), знайомлять із останніми досягненнями науки. Тому вміння зосереджено слухати лекції, активно, творчо сприймати викладені відомості, що, є неодмінною умовою їх глибокого й міцного засвоєння, а також розвитку розумових здатностей.

Слухання й запис лекцій — складні види вузівської роботи; і треба чимало потрудитися, щоб опанувати їх.

Уважне слухання й конспектування лекцій припускає інтенсивну розумову діяльність студента. У процесі слухання ти повинен розібратися в тім, що викладає лектор; обміркувати сказане ним; зв'язати нове з тим, що тобі вже відомо по даній темі з попередніх лекцій, прочитаних книг і журналів. Те, що дійсно уважно прослухано, продумане й записане на лекціях, стає твоїм надбанням, входить у твій освітній фонд.

Слухаючи лекції, треба прагнути зрозуміти мету викладу, уловити хід думок лектора, логічну послідовність викладу, розуміти, що хоче довести лектор. Треба відволіктися при цьому від сторонніх думок і думати тільки про те, що викладає викладач. Короткі записи лекцій, конспектування їх допомагає засвоїти матеріал.

Увага людини дуже хитка. Потрібні вольові зусилля, щоб вона була зосередженою. Систематично контролюй себе щодо цього, коли слухаєш лекції.

Установлено, що конспектування лекцій має велике освітнє й виховне значення для слухачів; воно розвиває розум, збагачує науковими даними, сприяє закріпленню знань у пам'яті, озброює необхідними вміннями й навичками.

Але конспект є корисним тоді, коли записане саме істотне, основне. Якщо ж студент прагне записати дослівно всю лекцію, то таке «конспектування» приносить більше шкоди, ніж користі. Деякі студенти просять іноді лектора «читати повільніше…". Їм хочеться, щоб лекція перетворилася в лекцію-диктування. Це дуже шкідлива тенденція, тому що в цьому випадку студент механічно записує велику кількість почутих відомостей і не міркує над ними.

Що ж треба записувати на лекції?

Насамперед — тему лекції, основні її питання, найважливішу їхню аргументацію. Потім — деякі яскраві приклади, наукові визначення й висновки, які дає лектор по матеріалу.

Звичайно лектори, змінюючи силу, тембр голосу або сповільнюючи читання, виділяють і підкреслюють найважливіші положення матеріалу, що викладає, роблять записи й замальовки на дошці. Це допомагає студентам усвідомити й записати найважливіше, істотне.

Запис лекцій рекомендується вести по можливості власними формулюваннями. Конспект краще підрозділяти на пункти, параграфи, дотримуючи червоного рядка. Принципові місця, визначення, формули варто супроводжувати зауваженнями: «важливо», «особливо важливо», «добре запам'ятати» і т. п. А ще краще — розробити власну «маркографію».

Наприклад:

! — важливо;

!! — дуже важливо;

? — під сумнівом;

 P — перевірити;

 R — запам'ятати;

 C — скопіювати;

 Y — подивитися в підручнику;

 ZB — приклад (наприклад).

Корисно (принаймні, не зайве) буде повчитися стенографії на курсах.

Багато студентів непогано конспектують лекції, але до самих іспитів не заглядають у них. Вони роблять більшу помилку. Над конспектами лекцій треба систематичним працювати: перечитувати їх, виправляти текст, робити доповнення, розмічати кольорами те, що повинне бути глибоко й міцно закріплене в пам'яті. Перший перегляд конспекту рекомендується зробити ввечері того дня, коли була прослухана лекція (попередньо згадати про що йшла мова й хоча б один раз переглянути записи). Потім знову переглянути конспект через 3-4 дні. Часу на таку роботу йде небагато, але результати звичайно бувають прекрасними: студент ґрунтовно й глибоко опановує матеріал і до сесії приходить добре підготовленим.

     Працюючи над конспектом лекцій, завжди варто використати не тільки підручник, але й ту літературу, що додатково рекомендував лектор. Тільки така серйозна, кропітка робота з лекційним матеріалом дозволить кожному студентові опанувати наукові знання й розвити в собі задатки, здібності, обдарування.